Перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС викликала
значний суспільний резонанс на Тернопільщині. Передумова проекту: брак
електроенергії і «турбота про людину» .
З ФБ групи:
У департаменті розвитку інфраструктури,
транспорту та туризму Тернопільської ОДА наявні матеріали наради, де
обговорювався проект будівництва на Дністрі каскаду ГЕС.
Про ці
документи можна сказати ось що. Передусім, розвиток малої і середньої
енергетики передбачений Енергетичною стратегією України на період до 2030 року.
І саме нею заплановано відновлення та будівництво нових малих і середніх ГЕС,
зокрема, на Дністрі. В Україні більша частина невикористаного економічно
ефективного гідроенергетичного потенціалу знаходиться в Карпатському регіоні,
який є енергодефіцитним. Сюди входить і Тернопільська область з ділянкою
верхнього Дністра.
На думку
фахівців, будівництво каскаду з шести
ГЕС з водосховищами дозволить ефективніше використовувати гідроенергетичні
ресурси верхньої частини Дністра.
Спеціалісти переконані: створення
каскаду ГЕС покращить і соціально-економічні умови проживання місцевих
мешканців. Мовляв, поліпшиться будівельна інфраструктура, будуть нові дороги,
мостові автодорожні переходи, зрештою, з’являться додаткові робочі місця. Також
на спорудах гідровузлів каскаду ГЕС передбачено будівництво шести мостових
автодорожніх переходів через Дністер з облаштуванням шлюзів та заходів із
підтримки популяції цінних видів риб.
Крім того, за
твердженням авторів проекту, його реалізація дозволить замістити споживання
природного газу. Енергію Дністра планують використовувати у бюджетній сфері –
школах, дитсадках, лікарнях, фельдшерсько-акушерських пунктах для опалення та
гарячого водопостачання. А ще будівництво низьконапірних ГЕС на Дністрі, як
йдеться у робочих документах, «дозволить вирішити проблеми енергодефіциту в
цьому регіоні та захисту від паводків, що завдають великої шкоди населенню,
економіці та навколишньому середовищу».
Так,
підкреслюю, вважають ініціатори створення нових ГЕС на Дністрі.
Отож, у чому
суть будівництва ГЕС на Дністрі? Власне, йдеться про каскад із п’яти руслових
низьконапірних ГЕС (напори 8-9 м) і однієї дериваційної ГЕС з напором 18,3 м.
На водосховищах каскаду ГЕС передбачено розміщення протипаводкових водоймищ
загальним обсягом 147 млн.м3.
Розташовуватимуться
гідровузли з водосховищами Верхньодністровського каскаду ГЕС на територіях
Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Отже, ГЕС-1
мають будувати біля с. Вістря Монастириського району. Там планується звести
лівобережну глуху земляну та бетонну водозливну греблі. Водосховище, яке
утвориться, сягатиме понад 420 гектарів.
ГЕС-2 хочуть
розташувати у 3,5 км вище села Монастирок на території Тлумачівського і
Городенківського районів Івано-Франківської області та Монастириського і
Бучацького районів Тернопільщини. Загальна площа утвореного водного плеса буде
понад 1200 га.
ГЕС-3 планують
створити біля села Литячі на території Заліщицького і Бучацького районів
Тернопілля та Городенківського району Івано-Франківщини. Збудовані греблі
триматимуть натиск понад 660 га ще одного водосховища.
Споруди
гідровузла з ГЕС-4 та водосховищем комплексного призначення передбачають
розташувати біля с. Зелений Гай на території Заліщицького району. Бетонна
гребля утворить водосховище площею понад 520 га.
А споруди
гідровузлів з ГЕС-5 та ГЕС-6 і водосховищем хочуть побудувати біля с. Брідок на
території Заставнівського району Чернівецької області, що межує із Заліщицьким
районом та селом Устя й суміжною Буковиною. Загальна площа водосховищ – понад
870 га.
Виходить таке
собі водяне «намисто» з каскадом ГЕС і низкою водних плес.
Мегавати
і «мінімізація» впливу на природу.
За словами
заступника технічного директора, доктора технічних наук ПАТ
"Укргідропроект" Юрія Ландау, використання ГЕС на верхньому Дністрі
передбачає добове регулювання стоку водосховищами для покриття ГЕС пікової зони
добового графіка навантажень енергосистеми при сумарній попередній потужності
всіх ГЕС
390 МВт (5х60 МВт і 1x90 МВТ) і середньому багаторічному виробітку
близько 830 млн. кВт.год. При цьому проектування каскаду ГЕС здійснюватиметься
на основі мінімізації впливу на навколишнє середовище і покращення
соціально-економічних умов проживання місцевого населення, особливо на
територіях, що мають особливий статус згідно з чинним законодавством
України.
http://teren.in.ua/article/kaskad_hes_na_dnistri_buty_chy_ne_buty_foto
27 листопада у Новодністровську
відбулась нарада щодо підготовки проекту будівництва каскаду ГЕС на Верхньому
Дністрі. Про цю подію стало відомо активістам Комітету Народного Контролю,
представникам МБО «Екологія – Право – Людина» та
Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи (WWF). Екологи та
активісти були шоковані: ця територія знаходиться в межах
трьох національних природних парків!
На згаданій
вище нараді представники
ПАТ «Укргідроенерго» провели презентацію попередніх
напрацювань та обговорили першочергові питання
щодо підготовки проекту будівництва каскаду ГЕС на Верхньому
Дністрі. Участь в нараді взяли представники Тернопільської,
Івано-Франківської та Чернівецької ОДА.
Учасники наради ознайомилися з будівництвом Дністровської ГАЕС та історією
реалізації цього масштабного інвестиційного проекту. Відбулась презентація
попередніх напрацювань щодо будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі, а
також обговорення першочергових питань щодо підготовки проекту будівництва
каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі.
До слова,
ПАТ "Укргідоенерго" найбільша гідроенергогенеруюча компанія
України, 100% акцій якої належить державі в особі Міністерства енергетики на
вугільної промисловості України, ініціює підготовку проекту будівництва каскаду
ГЕС на Верхньому Дністрі. За попередніми оцінками, можливе спорудження ГЕС
(потужністю 60 МВт кожна) на територіях Тернопільської, Івано-Франківської та
Чернівецької областей.
Чиновників десь
можна зрозуміти – питання енергозабезпечення стоять сьогодні гостро. Але
ми мусимо зауважити, що русло та береги Дністра вище Новодністровської
ГЕС – частково входять в межі трьох національних природних парків
(«Дністровський каньйон», «Хотинський», «Галицький») а також ще більше десяти
об’єктів природно-заповідного фонду нижчих категорій. Тобто ніяка господарська
шкідлива для довкілля діяльність, в зокрема й будівництво ГЕС, в їх межах не
дозволена!
«Цілком
очевидно, що плани ПАТ «Укргідроенерго» побудувати каскад ГЕС на Дністрі
суперечать чинному законодавству України. Тому якщо компанія, 100% акцій якої
належить державі, пропонує нереальні для реалізації проекти – то це
виглядає дуже сумнівно. Ми радимо ПАТ «Укргідроенерго» не займатись
«прожектами» за межами чинного законодавчого поля, а зосередитись на проектах,
які можуть принести реальну користь Україні не завдаючи шкоди довкіллю. Наприклад,
на модернізації каскаду існуючих ГЕС на Дніпрі».
«Необхідно
звернути увагу на те, що Верхній Дністер – це унікальне оселище для
десятка червонокнижних видів риб. Зокрема, тут існують популяції стерляді,
вирезуба, кількох видів вусачів тощо. ГЕС просто знищить цих риб шляхом
знищення місць їх існування. Такі рішення – це смертний вирок. Ми будемо
боротись за те, щоб передгірський Дністер з унікальним біорізноманіттям жив.
Щоб ми, наші діти і онуки, мали шанс побачити, що таке справжня велика річка!», –
каже Анатолій Павелко, еколог Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні.
Треба згадати,
що природна краса Дністра ціниться не тільки в Україні, але й за її межами.
Зокрема Дністровський каньйон був
одним з переможців конкурсу 7 чудес
України. А сплави Дністром рекламуються Тернопільською та
Івано-Франківською ОДА, як одні з основних туристичних атракцій регіонів. По
берегам Дністра активно розбудовується інфраструктура для обслуговування
туристів – туризм є одним з основних джерел прибутку місцевих мешканців.
Тому виглядає дуже дивним, якщо не сказати
різкіше, намагання деяких можновладців зрізати гіляку, на якій сидить весь
туристичний та екологічно привабливий регіон навколо Дністра. Наші діти та
внуки нам цього точно не простять!
Скандальна тема
побудови гідроелектростанцій на Дністрі на Тернопільщині, проти якої виступили
екологи, прогресивна громадська та місцеві мешканці, віднайшла першоджерело.
Виявляється, скандальний нардеп Олег Барна з Чортківщини прихильних побудови
ГЕС. Зрозуміло, що депутат фінансово не спроможний це будувати, а, отже, під
брендом патріотизму, можливо, лобіює чиїсь бізнес-інтереси.
http://provse.te.ua/2015/12/nardep-oleh-barna-lobiyuje-pobudovu-hidroelektrostantsij-na-dnistri/
Якщо
наскільки можливо проаналізувати передпроектну докуменцію того
ПАТ «Укргідроенерго»,то виходить наступне:
Державна компанія
"Укргідроенерго" розбудовує мережу ГАЕС, щоби підвищити потужності.
Наступний інвестиційний план, який анонсувала компанія, стосується Дністра.
Голова правління
ДП "Укргідроенерго" Ігор Сирота розповів про новий проект – каскад малих ГЕС на
Дністрі. Цей проект компанія має намір внести в Енергетичну стратегію.
Стратегія
передбачає завершення спорудження до 2027 року ще трьох ГАЕС – Каневської,
Каховської та Дністровської в Чернівецькій області. "Що би ми хотіли туди
дотати, то це будівництво малих ГЕС на Дністрі", – сказав Ігор
Сирота.
Йдеться про
каскад із 6 гідроелектростанцій.
"В Україні більша частина
невикористаного гідроенергетичного потенціалу знаходиться в Карпатському
регіоні, який до того ж є енергодефіцитним. А Дністер за своїми водними
ресурсами та гідроенергетичним потенціалом – друга після Дніпра ріка в
Україні", – аргументував головний гідроенергетик країни.
В цей час проект
Дністровського каскаду на стадії інвестиційної пропозиції. Якщо
"Укргідроенерго" знайде кошти, то будувати почнуть через три
роки. "Як державна компанія ми повинні цей проект довести до стадії
будівництва".
Для мешканців
придністровських територій він означатиме розвиток інфраструктури, рекреаційних
зон, робочі місця.
"Ми
отримаємо збільшення на 390-400 МВт маневрової потужності, зарегулюємо Дністер,
укріпимо береги. Припиняться проблем з підтопленням. Це велика робота. Проект
принесе користь місцевим органам влади. Будь-яке будівництво – це завжди
додаткове виробництво будматеріалів. Ми отримаємо додатково 6 мостових
переходів – це розвиток транспортної інфраструктури. Бачимо, що плюсів
достатньо. Наша частина – провести експертизу, і найбільший об'єм роботи – це
екологічна частина. Ми повинні максимально показати, що цим будівництвом не
нанесемо збитки екології краю", – сказав Ігор Сирота.
Проект зі
спорудження у верхів'ї Дністра міні-ГЕС планують розпочати в 2016-му і
завершити до 2026 року. Щороку вводитимуть в дію по одній гідроелектростанції -
фотоматеріали проекту додаються.
Опис
теренів, які може затопити.
ГЕС Брідок –
Синьків.
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 40 км. (згідно передпроектних
напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові
та Зозулинцях.
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі
НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. Повністю порушується
режим Городоцько-Добровлянського та частково– Касперівсько- Городоцького
іхтіологічних заказників..
У зону затоплення потрапляють нижні частини розташованих на схилах і ботанічних
заказників (окремі об’єкти ПЗФ) :Стінка Городок -Костільники.,Синьківська
кострицева степова ділянка, Деренівська стінка, Урочище Криве.
Устянська
ГЕС.
Якщо
наскільки можливо проаналізувати передпроектну докуменцію того ПАТ
«Укргідроенерго»,то виходить наступне:
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 30 км. При цьому ймовірне
підтоплення городів або й будинків у Горошовій і навіть у Колодрібці. На карті
виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для людей з
придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
Дністер і прибережна смуга тут входять у межі НПП Дністровський каньйон з
вилученням у користувачів. Повністю змінюється гідрологія. Зникають такі
червонокнижні види риб,що люблять течію, як марена,вирезуб, чоп,стерлядь. Тобто
Парк не виконує свою природоохоронну функцію
ГЕС Заліщики
(Печорна).
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 28 км. (згідно перед
проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у
Городниці, Передівані та Іване Золотому.
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі
НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. У зону затоплення
потрапляють нижні частини розташованих на схилах і ботанічних заказників
Жижавський (окремі об’єкти ПЗФ)
ГЕС
Монастирок.
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 44 км. (згідно перед
проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у
с.с. Возилів,Сокирчин ,Набережне, Долина
На карті виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для
людей з придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
Місце, де тут планують греблю не входить у межі НПП Дністровський каньйон
ГЕС Вістря.
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 26 км. (згідно перед
проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у с. Вістря ( якщо гребля нижче села - з наявних паперів це не дуже видно),
Смерклів.
На карті виділено місця, що ймовірно будуть затоплені. Може бути цікавою для
людей з придністерських сіл.. Може хто знайде своє обійстя.
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі
НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів. Ймовірно буде затоплено
ботанічний заказник Теребіж біля с.Діброва створений для збереження білоцвіту
весняного, два відслонення девону , що мають статус об’єктів ПЗФ в околицях
с.Вістря.
Через зарегулювання Дністра повністю змінюється його гідрологія. Зникають такі
червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь.
Тобто Парк не виконує свою природоохоронну функцію.
ГЕС Литячі.
При підпорі води на 8м утворюється водосховище на 24 км. (згідно перед
проектних напрацювань ) При цьому ймовірне підтоплення городів або й будинків у
в Хмелевій (Івано Франківській)
При чому з Тернопільської сторони Дністер і прибережна смуга тут входять у межі
НПП Дністровський каньйон з вилученням у користувачів.
Багато
сіл на Дністрі та унікальні пам'ятки може просто затопити через будівництво ГЕС
на Дністрі – на межі Тернопільської, Івано-Франківської і Чернівецької
областей.
“Відповідь
(тобто, відмова "Укргідроенерго" у будівництві ГЕС) має бути
арґументована а не бла-бла-бла. З посиланням на конкретні закони”, – пропонував
учасникам попереджувальної акції протесту голова обладміністрації Степан Барна.
Тож, виходить,
що захищений законами статус Дністровського каньйону як національного
природного парку – не аргумент і не страхує від того, що державні посадовці
одного дня можуть забажати знищити і екосистему, і можливості розвитку туризму
у цьому регіоні. Зрештою, навіть посилання на конкретні закони, які волонтери
вмістили у проект рішення сесії облради з наміром накласти мораторій на ГЕС, не
виявилися аргументом для депутатів облради. Цей проект навіть не розглянули.
Натомість створили комісію, котра повинна три місяці вивчати питання. І не
виключено, що волонтерам, які увійшли до складу комісії як дорадники,
доведеться повторно нагадувати посадоцям і своїм депутатам-обранцям про вже
чинні законодавчі акти і небезпеки.
Таким чином, що
громаді пропонують довести шкідливість зведення ГЕС, хоча мали б спершу чітко,
на основі соціо-економічних та екологічних
наукових розрахунків, обґрунтувати корисність цієї ідеї. Наразі
є тільки наукові дослідження про унікальність природи каньйону Дністра, які
роками проводили, готуючи створення національного природного парку.
У випадку
запланованих ГЕС не в останню чергу йдеться і про шкоду для економіки краю.
Адже через будівництво гребель може підтопити багато сіл.
У небезпеці –
навіть Горошова, де щороку на Маланки проводять популярний фестиваль. Та про це
влада не говорить. Її представники ведуть мову про вигоди, забуваючи, що їх
насправді ще не оцінювали – техніко-економічне обґрунтування планують
розробляти тільки у 2016-2017 роках.
Екологи "Дністровського каньйону" категорично
проти будівництва
каскаду ГЕС: це вб'є Дністер.
Із відповідним зверненням працівтники науково-технічної ради Національного
природного парку "Дністровський каньйон" звернулися до Мінекології
України.
Члени
науково-технічної ради НПП "Дністровський каньйон" висловили
здивування й обурення рішенням Міністерства екології і природних ресурсів
України спорудити каскад з шести гідроелектростанцій у верхів'ї
Дністра.
Дністровський каньйон як одне з семи природних
чудес та туристична перлина України перестане існувати, застерігають науковці.
Результати
втручання будуть вбивчими: Дністер перетвориться з ріки гірського
характеру на каскад ставків із слабопроточною водою. Вже через 10 років
водосховища будуть повністю занесені твердим стоком ріки, через що втратять
свою цінність як об’єкти енергетики. Під сумнівом, що проектовані греблі та
дамби зможуть утримати величезний об’єм води, що формується під час повеней та
паводків. Будівництво гребель призведе до підняття рівня води у Дністрі до
такого, яким воно було при катастрофічному паводку 2008 року. Мешканцям сіл
на берегах ріки доведеться відселятися. Катастрофічними наслідками загрожує
будівництво ГЕС фауні і флорі ріки – загинуть рідкісні
червонокнижні риби, земноводні, рослини. Про розвиток туризму на Дністрі,
який набуває все більшої популярності, можна буде забути.
В
довгостроковій перспективі екологічні наслідки для регіону
– непередбачувані, застерігають фахівці. І закликають чиновників з
Мінекології відмовитися від протизаконних планів будівництва ГЕС на
Дністрі. Екологи вважають це підготовкою до вчинення злочину, який
кваліфікується як "умисне знищення або пошкодження територій, взятих під
охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду".
Дністровський каньйон
має статус Національного природного парку з 2010 року.
"Там не тільки іхтіофауна, але
й унікальна флора (ендемічні рослини), і "Всесвітнім визнанням каньйон
Дністра завдячує своїм неповторним геологічним пам'яткам. Різноманітні за
походженням скелі пройшли всі геологічні та біологічні епохи, були свідками
багатьох еволюційних подій за останні 420 млн років"
От такий собі "добрий
дядя" буде нам вирішувати проблеми з підтопленням... косячи попутно немалі
баблосики. А тепер я вам скажу, що
буде:
а) Дністер перетвориться в каскад ставків із затхлою водою;
б) місцева іхтіофауна виздихає, зокрема підуства, рибець, марена та інші види,
які живуть винятково на течії;
в) в каскаді ставків будуть жити жаби і цвісти вода – як це відбулося
у зарегулюваному Дніпрі;
г) Дністровський каньйон розриють екскаваторами, прокладуть дороги, долини
затоплять;
д) в ставках, тобто в колишньому Дністрі, рибгоспи будуть розводити коропа з
товстолобом. І виловлювати відповідно.
Ага, ну само собою, що електроенергія від тих 6 ГЕС не подешевшає, вона
подорожчає. Думаю доведеться нам захищати Дністер..."
У Франківській ОДА обговорили
питання будівництва ГЕС на Дністрі.
П'ять із семи запланованих міні-гідроелектростанцій на
Дністрі знаходяться в межах Національного природного парку "Дністровський
каньйон". Івано-Франківську ОДА за реалізацію такого проекту варто
притягнути до відповідальності за ст. 252 ч. 2 ККУ.
Заступник
голови облдержадміністрації Володимир Кушнір провів нараду щодо будівництва
каскаду ГЕС на Дністрі.
На Дністрі планують збудувати каскад
ГЕС: насалоджуйтеся красою річки, поки її не знищили охочі заробити на
"зеленому тарифі" ділки.
Учасникам
наради презентували напрацювання "Укргідроенерго" зі спорудження
на територіях Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей шести
гідроелектростанцій, в тому числі п'яти руслових низьконапірних та однієї
дериваційної. Представники "Укргідроенерго" запевнили у тому, що
пріоритетом при спорудженні станцій стане мінімізація шкоди навколишньому
середовищу. Відзначалися позитивні моменти у веденні будівництва, зокрема
залучення інвестицій, створення нових робочих місць, зменшення збитків від
паводків, покращення умов водопостачання, рибного господарства, рекреації,
підвищення цінності прилеглих земель тощо.
У свою чергу
учасники наради цікавилися, яким чином будівництво ГЕС позначиться на розвитку
туризму в регіоні, чи буде враховано перед його початком думку громадськості,
які преференції в результаті матимуть громади.
"Як на
мою думку, тема є цікавою, оскільки ми прагнемо до енергонезалежності. У цьому
плані, якщо все зробити правильно, то спорудження гідроелектростанцій зможе
принести користь усім, – зауважив Володимир Кушнір. – Однак маємо вже в області й негативний
досвід такого будівництва. Також розглядаємо річку Дністер як вагомий чинник
розвитку туризму в області. Потрібно це враховувати".
Для
детального вивчення питання було запропоновано створити в області робочу групу,
куди, окрім науковців та фахівців різних напрямків, увійдуть і представники
громадськості.
Нагадаємо,
екологи, громадські активісти, представники місцевих громад Прикарпаття вже
давно виступають проти пов'язаних з владою бізнесменів, які під виглядом турботи
про довкілля будують на річках ГЕС і міні-ГЕС та наживаються на так
званому "зеленому тарифі", при цьому завдаючи тому довкіллю
непоправної шкоди.
Активісти докладно проаналізували
матеріали проекту будівництва у верхів'ях Дністра каскаду малих ГЕС для
виробництва додаткової електрики, якої нібито бракує в загальній енергетичній
мережі України.
"Ознайомився сьогодні нарешті з більш-менш детальними матеріалами
будівництва ГЕС на Верхньому Дністрі. І зробив невеличку карту, де позначив
приблизно місця запланованих гребель. Результати жахливіші, ніж я очікував! 5
із 7 запланованих станцій знаходяться в межах Національного природного парку
Дністровський каньйон! А інші дві "зрізають" і лишають без води
меандр в районі Устя, Незвиська та Раковця, заганяючи Дністер на цій ділянці в
трубу і залишаючи на протязі 17 км сухе русло!"
Особливо цинічною виглядає в описі проекту така фраза:
"Створення ГЕС поліпшить соціально-економічні умови проживання
населення, зокрема через створення туристично-рекреаційних зон". Хоча
всім очевидно, що ці всі зони як раз будуть знищені - достатньо порівняти
кількість туристів там де зараз Дністер тече вільно, і там, де він вже знищений
Новодністровською ГЕС.
"Мені от дуже кортить написати заяву в поліцію на
керівництво Івано-Франківська Обласна Державна Адміністрація Чернівецька
обласна державна адміністрація Тернопільська обласна державна адміністрація та
ПАТ "Укргідроенерго", - пише активіст, - та кваліфікувати дії
всіх цих людей як готування до злочину, передбаченого частиною другою статті
252 КК "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону
держави, та об'єктів природно-заповідного фонду: Умисне знищення або
пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів
природно-заповідного фонду вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним
способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки".
Івано-Франківська Обласна рада 74 голосами ухвалила рішення "Про заборону погодження
питання розміщення гідроелектростанцій вздовж річки Дністер". Облрада
рекомендує районним, міським, селищним, сільським радам, на території яких
заплановано будівництво об'єктів гідроелектростанцій, утриматися від погодження
будівництва. Облрада звернулася з закликом ухвалити аналогічні рішення до
Тернопільської і Чернівецької обласних рад.
При
паводку напір природного русла і зрегульованого русла (турбін разом з
водозливними шлюзами) буде однаковий. З малюнків природного русла і
зрегульованого русла видно, що площа перерізу турбін разом з водозливними
шлюзами менша, а в ширину каньйон немає куди розширювати. КУДИ ДІНЕТЬСЯ ВСЯ
ВОДА ?
Проведемо простий розрахунок
При паводку висотою 6 м стік складає 2000 м3/с Віднімемо максимальні витрати
ГЕС, по проекту – 784…853 м3/с. Буде прихід 2000 – 850 = 1150м3/с
Тоді протипаводковий об’єм водосховища (Згідно проекту складає 20…35 млн. м3)
буде заповнений за 35000000 м3 / 1150 м3/с = 30435 с = 8,5 год. А паводок
тягнеться декілька днів і паводки бувають висотою 8…12 м. І ЩО ТОДІ?
А тоді на греблі набирається величезна кількість дерев та гілок, які ще вище
піднімають греблю і напір води в одну мить скидає це все через греблю у вигляді
селю, якщо її не зруйнує. Таке явище спостерігали жителі с. Устечко при паводку
у вересні 1941 року на мосту через Дністер.
На Тернопіллі три місяці тимчасова
контрольна комісія вивчатиме питання щодо будівництва каскаду
гідроелектростанцій з водосховищами на верхньому Дністрі. Відповідне рішення
прийняли під час другої сесії обласної ради. До складу комісії увійшли
представники усіх фракцій облради, громадсько-екологічних організацій,
облдержадміністрації, науковці.
Питання це винесли першим на розгляд. Так домовилися
під час погоджувальної ради. Включити до порядку денного питання «Про
інформацію ТОДА про проект будівництва каскаду ГЕС з водосховищами на
верхньому Дністрі» та питання «Про встановлення мораторію на будівництва
каскаду ГЕС з водосховищами на верхньому Дністрі» запропонував голова фракції
ВО «Свобода» Олег Сиротюк. Утім, у порядок денний першим включили питання про
створення контрольної комісії щодо будівництва ГЕС, а другим – встановлення
мораторію. До 12 дня, тобто до перерви, встигли обговорити та прийняти рішення
тільки з першого питання. До речі, перед тим, як приступити до розгляду питань,
депутати прийняли рішення перейти до поіменного голосування. Тож всі питання
цієї сесії та всіх наступних будуть голосувати саме в такому режимі.
Іван Крисак, заступник голови облдержадміністрації
розповів депутатам, що ідею будівництва ГЕС на Дністрі презентували двічі. У
листопаді минулого року «Укргідроенерго» запросили представників
облдержадміністрацій з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької
областей на презентацію ідеї будівництва каскадів ГЕС на Дністрі. А в грудні
представники «Укргідроенрего» та «Укргідропроект» презентували його в нашій
обласній адміністрації.
– Каскад планують розмістити на 200-220 кілометрів по
довжині річки, – повідомив Іван Крисак. – Це від села Вістря Монастирського
району до Устя Борщівського району. Каскад гідроелектростанцій – це будівництво
п’яти низьконапірних руслових гідроелектростанцій та однієї дериваційної. П’ять
руслових електростанцій матимуть висоту 8-9 метрів. Будівлі будуть у руслі
річки. Проектанти передбачають, що затоплення місцевості буде мінімальним – в
межах заплави Дністра. Дериваційна ГЕС буде 18 метрів заввишки. В сумі всі
шість ГЕС матимуть потужність 390 МВат, і вироблятимуть приблизно 830
мільйонів кіловат-годин енергії. Це об’єкт вартістю 1 мільярд 100 мільйонів
євро, який фінансуватиме ЄБРР. У ньому передбачено більше 10% коштів на
інфраструктуру регіону, де будуватиметься ГЕС. Державні підприємства просять
нас дати дозвіл на обґрунтування можливості будівництва, враховуючи
екологічний, соціальний та економічний фактори. Спочатку вони будуть півтора
року вивчати все, потім ідея має пройти експертизу в Національній академії наук
України та інші експертні інстанції. Тільки після цього буде виготовлятися
проект і впроваджуватиметься у життя. На сьогодні є тільки ідея.
Частина депутатів, пропонували замість енергії води використовувати
енергію вітру та сонця, частина виступала категорично проти будівництва ГЕС,
частина виступала за те, щоб детально вивчити питання, а вже потім дозволяти
або забороняти будівництво.
– Цей проект матиме фатальні наслідки, якщо ми
доведемо його до кінця, – зазначив депутат Василь Бабала. – Я живу у селі
Возилів Бучацького району, і там якраз планують побудувати одну дериваційну та
одну руслову електростанції. Село може бути затопленим, і кому тоді потрібна
буде інфраструктура, кошти на яку передбачені у проекті, якщо в селі нікого не
залишиться.
Виступили перед депутатами і представники екологічних
організацій. Вони однозначно твердять, що будувати на Дністрі ГЕС не можна.
Більше того, Дністровський каньйон є національним заповідником, і відповідно до
законодавства, впроваджувати будь-яку господарську діяльність там заборонено.
Тобто, питання про побудову на річці ГЕС не може йти мова взагалі, бо це
забороняє закон.
До розгляду питання про встановлення мораторію на
будівництво ГЕС депутати приступили тільки після більш, ніж півгодинної
перерви. Голова облради Віктор Овчарук двічі пропонував його зняти з розгляду,
але депутати не підтримали його. Потім він вирішив його просто пропустити і
перейти до третього питання. Через це у сесійній залі знову виникли суперечки і
дискусії. Тоді заступник голови облради Василь Деревляний третій раз
запропонував виключити питання мораторію з порядку денного. І цього разу 29
депутатів із присутніх 49 проголосували «за».
