Палац графа Бадені.
Найвідомішою пам'яткою
селища Коропець є палац Станіслава Бадені, котрий звів його, перебудувавши
давніший палац Мисловських. Проект палацу розробляли віденські архітектори,
масштабні роботи по розбудові резиденції тривали з 1893 по 1906 рік.
Палац збудований у класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами. Особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах. Палац двоповерховий, прикрашений різноманітними барельєфами та елементами декору. Вирізняється оригінальністю високий купол над бальним залом.
До цього часу дожили деякі елементи внутрішнього оздоблення палацу, та колишня овальна бальна зала, прикрашена панелями темного дубу, вже не має портретів польських королів, що вкривали верхню частину стін в три ряди. Це були копії, виконані Марселем Машковським з відомих робіт Яна Матейки. Не дарма бальна зала називалася також "королівською". Поруч з королівською залою розміщалися їдальня, бібліотека та каплиця, яка мала вихід назовні. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Більш скромний другий поверх складався виключно з житлових приміщень.
Оскільки палац було завершено вже на початку ХХ століття, незадовго до Першої світової війни, більшість мистецьких колекцій родині Бадені залишалася в їхніх маєтках в Радехові та Буську, тож у Коропці було зовсім небагато цінних старовинних меблів та картин. Лише в бальній залі стояв різьблений стіл у стилі Людовіка XVI з великою мармуровою столешницею, а в інших кімнатах також лише окремі речі, що не входили в якісь комплекти. В 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено. Саме тоді з усіх стін було видерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені в міжвоєнний період встигла відновити палац майже у його первісному стані. Єдине, чого відтворити не вдалося, так це портретів королів.
Старий сивий парк в Коропці
Палац стояв у ландшафтному парку який існував ще з початку ХІХ ст., але був значно розширений за Станіслава Бадені і займав площу понад 200 га. Автором паркової реконструкції був відомий ландшафтний архітектор, творець Стрийського парку у Львові А.Рьорінг. Характерною рисою парку були великі галявини з окремими групами дерев. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали пофарбовані на біло містки. Був також став, а над ним - оранжерея та теплиці. В парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева. До 1939 р. за парком старанно доглядав штат з 30 садівників. Біля парку починався горіховий гай.
Антоній Мисловський - батько Альфреда Мисловського Тереза, графиня Рейовна , дідича Коропця
Коропецький палацово-парковий комплекс.
Історична довідка.
Будівництво палацу та закладення парку пов’язане із родом Бадені. Представники цього роду у 1659 році переселились на постійне проживання до Львова із Волощини. Ян Бадені, володар Краківського біскупства, у XVIII ст. стає засновником генеалогічної вітки коропецьких Бадені. У 1893 році граф Станіслав Бадені, краківський маршалок, купує від Альфреда Мисловського маєтності Коропця. Станіслав Бадені був рідним братом Казимира Бадені – «залізного» губернатора Галичини у 1888-1895 рр. Придбавши землі Коропця, граф розпочинає поблизу старого палацу (1864 р.) нову будову. У 1906 році будівництво нового палацу повністю завершилось.
На той час в архітектурі Галичини панувала доба історизму, тобто будинки споруджували, використовуючи традиційні елементи певних історичних стилів. Інколи добу історизму ще називають еклектикою. Палац у Коропці побудували у стилі «Віденського Ренесансу». На початку ХІХ ст. навколо старого палацу уже існував парк у пейзажному стилі, який сформували на основі діброви. Станіслав Бадені ймовірно проводив реконструктивні роботи у парку, доповнивши садові композиції новими рослинами. Для перебудови свого парку Станіслав Бадені запросив уже відомого на той час галицького садівника Арнольда Рерінга – засновника Стрийського парку у м.Львові. У парку сформували великі поляни із групами декоративних дерев та кущів.Перед палацом влаштували звичайний газон. За палацом у саді влаштували газон, на якому висадили троянди. Через парк протікають дві річки: Коропець та Млинівка. Протилежні береги цих річок поєднувалися за допомогою білих містків.
Коло ставка розміщувались оранжерея та теплиця.
У 1912 році син Станіслава Стефан Бадені успадкував маєтності Коропця і володів ними аж до 1939 року. Відомо, що до цього часу парк старанно доглядався. Тут працювало близько 30 працівників. В структурі парку існував фруктовий сад, де серед звичайних фруктових дерев росли абрикоси, волоські горіхи. В архіві Стефана Бадені збереглись фотографії 30-х років із видами на парк та палац, а це дає змогу частково відтворити садово-паркові композиції.Відомо, що у 1914-1920 роках палац перебував у руїні, а в міжвоєнний час його повністю відновили. Будівля має п’ять портиків із коринфськими ордерами і три ризаліти із тосканськими ордерами. Парадний фасад має три портики, а садовий – головний (великий) ризаліт і два портики. Два бічні фасади прикрашались півкруглими ризалітами. Бічні фасади теж багато оздоблені, а саме фресками з рослинними орнаментами, масками левів. Дахи доповнюють архітектуру фасадів. Центральний купол високий, чотирисхилий, із зрізами на кутах. Бічні куполи дещо менші, чотирисхилі без зрізів. Міжризалітова частина та вся садова частина покрита чотирисхилим дахом. З тераси, яка охоплює три ризаліти, через кам’яні сходи можна вийти до парку.
У 1944-1955 роках Коропець був районним центром. Державні, партійні та інші районні органи управління розміщувались у палаці. Згодом, 1959 році в Коропці відкривають школу-інтернат і приміщення палацу віддають для потреб школи. Надалі школа-інтернат розбудовувалась і всі навчальні корпуси та господарські будівлі споруджували на території парку. Переважна більшість їх розмістилась в партерній частині, перед парадним фасадом палацу.
Враховуючи велику цінність палацово-паркового комплексу, виконавчий комітет Тернопільської обласної ради надає Коропецькому парку статус пам’ятки садово-паркового мистецтва ХІХ ст. місцевого значення (№ 870від 20.12.1968 р.). Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 24.12.1972 р. за № 228 затверджуються деякі зміни щодо пам’ятки, а Рішенням Тернопільської обласної ради від 27.04.2001 р. за № 238 парку надано статус об’єкта природно-заповідного фонду України. У 1998 р. на вході у парк встановлено пам’ятну стеллу, яка нагадує про Магдебурзьке право, яким володів Коропець з 1453 року.
граф Стефан Бадені - останній володар маєтку в Коропці та навколишніх сіл та його син Ян Бадені.
Сьогодення палацу та його реконструкційне відновлення.
